Анастасія Стефурак, українська ілюстраторка, яка долучилася до роботи над ілюстраціями та обкладинками до «Середньої статті» Джеффрі Євгенідіс, «Під скляним ковпаком» Сильвії Плат, «Чоловіки без жінок та інші оповідання» Ернеста Гемінґвея, «Чоловік, який вирощував комети» та «Мій дідусь був черешнею» Анджели Нанетті – і це не закінчення списку. Повірте, зважаючи на досвід Анастасії у цій справі, – вам точно довелося тримати в руках та розглядати книги, над якими вона працювала.
З Анастасією говорили про здійснення дитячих мрії, роботу на міжнародних ринках. А також про улюблені жанри в літературі, майбутні плани та власні проекти.
Більшість Ваших робіт – це ілюстрації для обкладинок книжок. Існує думка, що це окремий вид ілюстрації. Які особливості під час роботи над обкладинкою?
Обкладинка для мене – це синтез типографіки і зображення. Я розглядаю ці дві складові завжди разом, не розділяю їх (якщо йдеться про обкладинки з ілюстрацією). Не працюю спочатку над ілюстрацією, а потім допасовую до неї всі інформаційні шрифтові елементи, чи навпаки, ні. На етапі пошуку ескізів обкладинки одразу враховую усі частини в загальній композиції: зображення, типографіку, інші елементи дизайну (лого видавця, штрихкод, анотацію і т.п.) їх розміщення, співвідношення і пропорції. Все має гармонійно співпрацювати, мати свої чітко визначені місця, не бути випадково прищепленим. Типографіка надзвичайно важлива, адже вона виконує перш за все інформативну функцію і в той же час декоративну. Її вигляд, настрій і пластика можуть передавати емоції і посилювати враження в співпраці з ілюстрацією.
Книжкова обкладинка – це як піджак, не даремно в англійській мові її ще називають «book jacket» 🙂 У ній важливі деталі і всі сторони, не лише перед, а й зворот, корінець і форзаци.
Доволі популярний вислів каже: «Не треба обирати книжку за обкладинкою». Наскільки, на Вашу думку, важливу роль відіграє обкладинка у сприйнятті книги майбутнім читачам?
Обкладинка відіграє важливу роль, адже це те, з чим зустрічається погляд читача в першу чергу. Це обличчя книги, яке може зацікавити, заінтригувати або навпаки відштовхнути, чи не привернути уваги взагалі. Вона може не відображати багатогранності усієї книги, але повинна передавати загальну ідею, настрій твору, гармонійно пасувати йому. Дуже прикро, коли прекрасну книгу псує невдало оформлена обкладинка. Робота дизайнера полягає саме в тому, щоб створити книжці лице і голос, які би візуально передавали її суть і атмосферу.
Перед читанням обкладинка дає певні передчуття й очікування стосовно того, що всередині. А в кінці твору – підтримує післясмак, і може продовжувати працювати, розкриваючи ті сенси й деталі, які були не зауважені на початку, тобто до знайомства читача з вмістом книжки.
Особисто я постійно звертаю увагу на дизайн обкладинок. Коли мова йде про відомі мені твори – завжди аналізую, чи пасує обкладинка книжці.
Ви розробили декілька проектів для ринку Китаю. Розкажіть, будь ласка, які особливості та відмінності найбільше Вас вразили під час такого досвіду?
Вже більше року працюю з китайським ринком. За цей час розробила понад 20 обкладинок, велика частина яких до класичних книг (Граф Монте-Крісто, Віднесені вітром, Гордість і упередження і т.д.), а також декілька сучасних. Є відмінність в тому, що наша співпраця відбувається через ілюстраторське агентство, а не на пряму з видавцями, як в Україні. Я не маю змоги створювати написи вручну, бо не володію китайською мовою і каліграфією, тому для обкладинок використовую лише готові шрифти. Для українських книг часто роблю написи вручну. Якщо потрібно оформити книжку американського автора, я читаю її англійською.
Для китайського ринку я робила м’які обкладинки, у них немає форзаців, зате є клапани. Для українських видавництв завжди роблю тверді палітурки з форзацами. Робочий процес відбувається за такою ж самою схемою: прочитання книги, створення ескізів, погодження/правки, перехід до роботи над фінальним файлом і здача проекту.
В інтерв’ю для «Читомо», Ви казали що мрієте створити власну книжку-картинку. Чи можете Ви розповісти трохи більше про цей проект?
Ідей назбиралось вже не на одну книжку-картинку, але від ідеї до втілення є великий кавалок часу і роботи. Я працюю над тим, щоб виділяти більше часу для особистих проектів в своєму робочому графіку поміж замовлень для видавництв. Коли більша частина роботи буде зроблена – зможу розповісти деталі.
У ще одному із своїх інтерв’ю Ви розповідали, що часто під час роботи скануєте реальні предмети для перенесення їх текстури. Зважаючи на це, чи не виникає бажання спробувати себе в «фізичній творчості», скульптурі, наприклад?
Специфікою цифрової ілюстрації є те, що завершену роботу не можливо тримати одразу в руках. Потрібен час, щоб вона набула фізичної форми у вигляді книжки, постера чи листівки. Під час навчання в академії я займалась станковою графікою та живописом, безперечно в цьому є свій шарм і краса, але мені, наразі, зручніше працювати в комп’ютерній графіці. Ескізи і пошуки я зазвичай роблю на папері олівцем, але чистову роботу за комп’ютером. Іноді мені бракує більш тактильної творчості, тоді я задумуюсь про фортепіано і кераміку.
Було у Вашій практиці, коли отримували замовлення, читали і розуміли, що не можете це проілюструвати. Якщо так, то що робили в такій ситуації?
Думаю, що проілюструвати можна будь-яку книгу, тут питання в бажанні.
Такого, щоб відчувала, що не можу оформити не було поки що, зате було, що не хотіла. Коли книжка мені не цікава зовсім, то я відмовляюсь від проекту, бо якщо бажання немає, то краще й не починати. Звісно, приємніше працювати з твором, від якого ти в захваті від першої і до останньої сторінки. Але так стається не завжди, бувають різні книги. Моїм завданням є розкрити суть книги, її душу і показати це візуально.
Вам до вподоби стиль магічного реалізму. Розкажіть, будь ласка, більше про це вподобання. (сам ним захоплюсь 🙂
Реальність прозаїчна, але за допомогою фантазії через літературу, мистецтво, кінематограф її можна змінювати, зображати звичні речі по-іншому, перетинати грані можливого (наповнювати кімнату хмарами, набирати повну ванну ночі, вирощувати зірки). Мені дуже імпонує напрямок магічного реалізму, а також сюрреалізму і символізму. Люблю творчість Рене Магрітта та Фріди Кало, фільми Гільєрмо дель Торо.
Що допомагає Вам долати творчі кризи? Можливо музика, чи подорожі, або спілкування з близькими людьми?
Буває й справді, що робота не йде, і починає здаватись, що всі-всі ідеї вичерпались. Хоча, звісно, це не так, оскільки їх є велике різноманіття. Зазвичай потрібно залишити на певний час проект, змінити картинку перед очима. Для мене це працює. Переключитись можна на іншу роботу, на поїздку, прогулянку на самоті з гарним краєвидом. Можна надихнутись музикою, фільмами, книгами, подорожами, спілкуванням або бездіяльністю. Кожен раз по-різному. Але й під час роботи приходить натхнення, спонтанна ідея, інсайт. Дуже специфічне і приємне відчуття.
Вашою мрією окрім стати ілюстратором, було побачити Париж, що Ви вже теж встигли зробити.
Скажіть, будь ласка, який тепер «наступний пункт» в списку?
Найближчий пункт, який поєднує в собі те, що мене надихає: книги, ілюстрацію та європейські міста – це поїздка на Болонську книжкову ярмарку в квітні. Окрім того, під час цієї подорожі ще раз відвідаю Флоренцію і вперше побуваю у Венеції.
Спілкувався: Кірілл Єрмаков
BARVA 